Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України „ Про судоустрій і статус суддів” втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області вважає за доцільне звернути увагу на проблеми публічної зневаги до представників судової влади.
Набирає поширення публічне коментування ухвалених судами рішень у вкрай негативному світлі. Висловлювання подібного змісту загалом підтримують емоційну напругу населення та все частіше викликають агресію, спрямовану на суддів. Лунають заклики до фізичної розправи з суддями та мають місце випадки такої розправи.
Наша держава зараз переживає нелегкий. Це час внутрішніх змін та боротьби із зовнішніми загрозами в період спаду економічного розвитку та високого градусу суспільної напруги. Непросто всім – і пересічним громадянам, і представникам влади.
Подолання кризових явищ – першочергове завдання влади. Його виконання неможливе без ефективної взаємодії органів усіх гілок влади – законодавчої, виконавчої та судової. Представники органів державної влади повинні розуміти, що зараз украй важливо демонструвати суспільству не тільки професіоналізм, але й єдність, виваженість, стриманість та розсудливість у своїх словах. Особливо під час публічних виступів. Саме представники влади повинні показувати приклад емоційної врівноваженості та спокою.
Проте вже тривалий час спостерігаємо протилежне. Публічні особи з відвертою неповагою коментують і критикують судові рішення, заявляють про їх неправосудність, хоча ці рішення не скасовані в установленому порядку. Лунають образи на адресу суддів.
Якщо негативні заяви про діяльність судів роблять представники громадськості, це ще можна зрозуміти й виправдати, якщо ж голослівні звинувачення на адресу суддів, відверту неповагу до суду, суб’єктивну критику, часом з ознаками правового нігілізму, судових рішень дозволяють собі представники влади – це неприпустимо в цивілізованому суспільстві, й виправдань цьому немає.
Прикро, але слід визнавати, що в судовій системі та в суддівському середовищі є багато проблем. Проте для подолання цих проблем слід обирати законний шлях, і в державі існують законні механізми розгляду звинувачень на адресу суддів. Учасник судової справи, який не згоден із ухваленим судом рішенням, має право його оскаржити в процесуальному порядку та довести свою правоту. Будь-яка особа, яка має інформацію про вчинення суддею злочину, має право звернутися з повідомленням до правоохоронних органів. Кожен, хто вважає, що суддя вчинив дисциплінарний проступок чи порушив присягу, має право звернутися до компетентних органів – Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.
Суди були й залишаються органами державної влади, що єдині здійснюють правосуддя в державі. Своєчасний, справедливий та неупереджений судовий розгляд справ – запорука суспільного правопорядку та захисту прав людини. В нинішніх умовах цей обов’язок суддів набуває особливо важливого значення.
Частина політиків, представників органів виконавчої влади та й правоохоронних органів ніяк не можуть, або не хочуть, цього зрозуміти. Звинувачувати суди в усіх бідах, корупції, непрофесіоналізмі – найлегше. Але це – політичний популізм та ознака слабкості державної влади. Відверта демонстрація неповаги до суддів з боку представників законодавчої, виконавчої влади, прокуратури та правоохоронних органів поглиблює розкол та породжує агресію в суспільстві, деморалізує його.
Так, 3 липня 2017 року колегія суддів Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Бєлостоцька О.В., Міросєді А.І., Наумик О.О. звернулась до Вищої ради правосуддя про втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя з боку адвоката Фещик Н.М. та народного депутата України Мосійчука І.В.
Підставою для звернення став тиск, який адвокат та народний депутат чинили на суддів для отримання необхідного рішення.
На своїй сторінці у соціальній мережі Facebook адвокат Фещик Н.М. розміщувала недостовірну, інформацію щодо упередженості та непрофесійності суддів з метою формування негативної суспільної думки та схилення суду до вчинення певних процесуальних дій і ухвалення судових рішень.
В судовому засіданні 25 травня 2017 року, висловлюючи свою незгоду із ухвалою суду про продовження строку дії обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адвокат Фещик Н.М. заявила про те, що народним депутатом Мосійчуком І.В., який є першим заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, буде подано звернення про притягнення суддів, що входять до складу колегії, до відповідальності.
Вища рада правосуддя за результатами розгляду звернення колегії суддів Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області ухвалила звернутись до Верховної Ради України стосовно вжиття заходів щодо недопущення народними депутатами України Мосійчуком Ігорем Володимировичем, Петренком Олегом Миколайовичем, Тимошенком Юрієм Володимировичем дій, що можуть бути розцінені як втручання в діяльність суддів щодо здійснення правосуддя, та звернутись до Генеральної прокуратури України щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні № 12017050380000936, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 серпня 2017 року.
Враховуючи вищевикладене, на виконання Рішення Ради суддів України, вивчивши та обговоривши питання про дотримання учасниками кримінальних процесів вимог статті 129 Конституції України щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підтримання публічного обвинувачення в суді, Збори суддів Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області вирішили наголосити на неприпустимості дій, що містять ознаки втручання в діяльність судових органів та публічних висловлювань посадових осіб органів державної влади, управління та правоохоронних органів щодо необхідності притягнення суддів до кримінальної відповідальності за ухвалення рішення до надання правової оцінки судовому рішенню апеляційною (касаційною) інстанціями, а діям судді - Вищою радою правосуддя.