06 грудня 2017 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області завершено розгляд кримінального провадження, що набуло суспільного резонансу, за обвинуваченням трьох військовослужбовців ЗС України у скоєнні декількох кримінальних правопорушень, які мали місце 09 грудня 2015 року.
Так, за вироком суду, А. визнано винним у скоєнні незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 289 КК України); нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 187 КК України); незакінченому замаху на умисне вбивство (за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України); незаконному позбавленні волі людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб із застосуванням зброї (ч. 2 ст. 146 КК України); незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту (ч. 1 ст. 309 КК України) та призначено покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини належного йому на праві власності майна.
За цим же вироком суду Щ. визнано визнано винним у скоєнні незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 289 КК України); нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 187 КК України); незаконному позбавленні волі людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб із застосуванням зброї (ч. 2 ст. 146 КК України); грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї (хуліганство) (ч. 4 ст. 296 КК України) та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини належного йому на праві власності майна.
За цим же вироком суду Ф. визнано винним у скоєнні незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 289 КК України); нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 187 КК України); незаконному позбавленні волі людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб із застосуванням зброї (ч. 2 ст. 146 КК України) та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини належного йому на праві власності майна.
Всім трьом особам, відносно яких ухвалено вирок, судом зараховано у строк покарання частину строку попереднього ув’язнення (до 20 червня 2017 року) з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, решту строку попереднього ув’язнення до дня ухвалення вироку, зараховано з розрахунку «один до одного».
Також судом частково задоволений цивільний позов потерпілого А. та стягнуто з Щ. на його користь 13506,88 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000,00 грн моральної шкоди.
Під час розгляду кримінального провадження судом було надано оцінку всім доводам сторони захисту, в тому числі щодо того, що обвинувачені діяли відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», і всі їх дій, вчинені відносно потерпілого Б., в тому числі його затримання та використання його автомобіля, були обумовлені необхідністю, однак такі доводи були визнані судом неспроможними, оскільки дослідженими доказами було підтверджено, що обвинувачені не вживали заходів щодо дотримання порядку, передбаченого Законом України «Про боротьбу з тероризмом», не вжили заходів для передачі законно, на їх думку, затриманого Б. уповноваженим органам або особам; а навпаки, утримуючи потерпілого на протязі декількох годин, вчинили відносно нього низку злочинів та висадили травмованого з автомобіля в полі, продовжуючи при цьому використовувати автомобіль, що належав потерпілому, для цілей, не пов’язаних з виконанням військових обов'язків.
На думку суду, наявність у обвинувачених певних повноважень, передбачених Законом України «Про боротьбу з тероризмом», не звільняє їх від дотримання інших передбачених законодавством обов’язків та утримання від вчинення дій, які містять склад кримінальних правопорушень, відповідальність за скоєння яких передбачена Кримінальним кодексом України.
_03_03.png)
